Company Logo

Зараз на сайті

На сайті 114 гостей та немає учасників

Статистика відвідувань

mod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcounter
261
353
987
5400
315394
192.168.0.146

Соціальні мережі

Share

Камяно - костувата

КАМ’ЯНО – КОСТУВАТСЬКА БІБЛІОТЕКА – ФІЛІЯ

Кам’яно - Костувате- давня назва –Калинівка .Двадцать кілометрів на північ від Братського, сімнадцять від залізничної станції Людмилівка. На території сільської Ради- села Кам’янопіль, Прищепівка, П’ятихатки.

        Село засновано а 1796р. Але якщо переглядати легенди, народні перекази, то село Калинове засновано значно раніше. Перед втікачами від панського закріпачення наш не обжитий край  постав мальовничим , спокійним краєм. Річка Костувата. В ній чиста, до дна прозора вода виступає із глибоких та прохолодних джерел. По дну плаває риба –карасі, коропи, пічкурі. Береги порослі різнотрав’ям, обрамлені камінням, поросла гльодом і терником тихо шумить на вітрі ковила і проростає з нашого чорнозему, в якій , з першого ока видно, зрони зерно- і враз зійде воно молодим паростком. По вибалках часто в степу, весною біло від цвітіння калини. Вільні козаки відчули смак волі, звикли самостійно хазяйнувати, не змогли змиритися на посягання на їх вірність, осіли в цьому краю.

     Та недовго воля гуляла в славному краї. Все ж селян закріпачили, працювали вони на поміщиків за сніп, небагато тоді знали радості, далеко не купалися в достатку.Та не знищена крапиця волі передавалася по крові від батька до сина. У 1817р. спалахнула в Калиновій та окрузі козацьке повстання.Пішли на поміщицькі маєтки, відновили волю.     У 1828р. Калинове купив багатий поміщик

, у якого управителем був Карпо Адамович Тобілевич, який заснував свій славний рід.

          Карпо Адамович, походив із зубожіліх дворян і все життя працював прикажчиком по панських маєтках. Євдокія Зіновіївна Садовська була кріпачкою- наймичкою. Щоб одружитися з коханою дівчиною, Карпо Адамович  викупив її з неволі. Обоє  з артистичними характерами, уміли гарно співати, любили народні пісні, вміли майстерно розповідати, особливо гумористичні історії.

           Дітям Тобілевичам – майбутнім великим артистам – Івану Карпенку-Карому, Миколі Садовському, Панасу Саксаганському, Марії Садовській –Барілотті передалися артистичні задатки батьків.

          З книги Софії Тобілевич “Житя Івана Тобілевича”  дізнаємося, що велика родина жила в скромному достатку. Щоб утримувати сім’ю, яка швидко зростала Карпо Адамович змушений був багато працювати, а вихованням дітей займалася мати. На свята, коли збиралися гості, в сім’ї влаштовувалися справжні концерти з театральними сценами і співами.Всім дітям батьки дали освіту.

      Сім’я Тобілевичів дала світовій культурі суцвіття блискучих талантів – Саксаганського, Садовського, Садовську – Барілотті. І відрадно, що народилися вони і пізнали тайну і велику красу, глибину душі народу, саме на нашій , братській землі- в напрочуд мальовничому селі-Калиновому (нині Кам’яно-Костувате).

           Про сім’ю Тобілевичів, є чимало  літератури :статті, монографії, дослідження, спогади, є й біографічна повість. Частина цієї літератури на полицях бібліотеки в рідному селі корифеїв українського театру.

     Кам’яно- Костуватська сільська бібліотека- територія духовності та знань, перший помічник в освіті , професійному становленні, організації дозвілля населення в селі. Бібліотека підтримує тісний зв’язок із місцевою громадою, доступна та безкоштовна.

    З початку заснування села (1796р.) , бібліотеки в ньому не було. Так як в сер. ХІХ ст. вийшов царський указ, який забороняв завезення книг, написаних українською мовою, а також їхнє видавництво. А міністерство внутрішніх справ направило в губернії спеціальне роз’яснення, в якому вимагалося  заборонити раніше дозволені цензурою українські п’єси. Пізніше Саксаганський писав :”… указом заборонено все, що мало назву українську  : книжки, театр і навіть пісню”.

            Важким гнітом цей указ ліг на груди всього українського громадянства і лежав там аж до 1881року.

    Зібравши відомості з розповідей сільських жителів було встановлено, що хата- читальня з’явилася в селі в 1921 році.  Корінна жителька села Кам’яно-Костувате Степанюк Лідія Степанівна, розповідає “… Мама говорили, що коли була молодою, ходили до однієї жінки, в якої збиралася молодь та читали вірші, поеми. Книг та той час було небагато (50 примірників)”.

    До хати- читальні збиралося чимало людей, адже інших розваг у селі не було, а книги всі любили і поважали, так як це найцінніший “скарб” нації, зібрання українських легенд і переказів, наша історія.

    У 1932 році була створена бібліотека в селі Кам’яно-Костувате. Фонд її становив 700 книг.

    Зі слів Асії Петрівни Білоус дізнаємося: “Бабця і ще декілька подруг, дізнавшись, що народ прагне перенести бібліотеку в краще приміщення, почали наполягати саме на виділенні нового, більш зручного приміщення в місцевій конторі, за адресою вул.Жовтнева, 20”. І в 1949 році  була перенесена в пристосовану кімнату в конторі, і з приводу відкриття бібліотеки відбувся концерт .

     Бібліотекарем  оформлялися книжкові виставки, проводилися літературні вечори, зустрічі з учасниками війни.

     11 серпня 1966  року   Кам’яно-Костуватська сільська бібліотека  провела з тваринниками  артілі ім. 40-річчя Жовтня обговорення книги “Передовий досвід виробництва молока”.

    У 1968 році у селі Кам’яно-Костувате   збудували Будинок культури і весь книжковий фонд перенесли в нове велике, зручне приміщення. Фонд бібліотеки складав 4278 примірників. В цей час в бібліотеці працювала  Катерина Терещенко. Всі жителі села характеризували її, як енергійну, відповідальну працівницю, яка відвідувала трудові колективи, оформляла книжкові виставки. Серед них “Плани партії – думи народу”,” ХХ111 зїзду КПРС – гідну зустріч”. На виставках розміщені  матеріали районної та обласної газети, в яких розповідалося про  передових працівників полів та ферм. Крім цього в бібліотеці оформлялися бібліотечні плакати, присвячені В.І.Леніну, росту добробуту радянських людей. Велику увагу приділялося обговоренню книги. Своїми думками і враженнями ділилися читачі про твори “Синяя тетрадь” – Козакевича, “В.І.Ленін” – Маяковського, “Зимний ветер” – Катаєва”, “Тихий Дон”- Шолохова.  Влаштовувалися в бібліотеці огляди літератури, організовувалися бесіди. На той час бібліотеку відвідують понад 500 трудівників.

 

   У 1973 році на базі Кам’яно-Костуватської  сільської бібліотеки було проведено районний семінар бібліотечних працівників, на той час ця сільська бібліотека  була школою передового досвіду  з питань комплектування  та використання книжкових фондів. В цей період завідуючою була  О.А. Ведменська.

    28 березня 1974 року урочисто відзначили день визволення села від чужоземців. Всі жителі села після робочого дня збиралися у бібліотеці, де бібліотекар провела  пам’ятний вечір, на  якому виступили  ветерани зі своїми спогадами.

    У 1978 році відбулася централізація бібліотек і Кам’яно-Костуватська сільська бібліотека  ввійшла до складу Братської централізованої бібліотечної системи.

    О.А.Ведменська  була вогником “надії”  для кожного жителя Кам’яно-Костуватого. Адже кожен учень , робітник чи пенсіонер, ідучи з роботи чи з школи,  обов’язково відвідував бібліотеку, щоб  поспілкуватися  з цією розумною жінкою, яка вкладала душу в улюблену справу, цікавилась життям селян, приділяла велику увагу питанням сільського господарства. Бібліотекар вела активну роботу  по наданню допомоги трудовим колективам  у вирішенні  народногосподарчих завдань.

   

Необхідно в трудових колективах  вести пропаганду літератури про методи  раціонального використання сировини, палива, енергіЇ, металу, цементу, мінеральних добрив, про досвід економії палива  та енергетичну цінність  ресурсів” – таким було завдання працівників бібліотеки.

    У 1981-1985рр. Бібліотекарі відігравали важливу роль  в цілеспрямованому  формуванні духовних потреб та інтересів людей, їх найбільш повному  задоволенні.  Святкували день спеціаліста, трудового рапорту, день хлібороба і тваринника.  Досить часто в сільській бібліотеці  відбувалися літературні  ранки для дітей, виставки для всіх жителів села, читацькі  конференції, усні журнали.

    Жодне свято не відбувалося без участі завідуючої Кам’яно-Костуватської  бібліотеки – філії О.А.Ведменської. Пропрацювала вона близько 40 років.

    1991 рік… Незалежна Україна . ВІдчуття свободи  всі відчували на смак. Багато підлітків приділяли увагу подальшому навчанню.  Зверталися до бібліотекаря за літературою  для підготовки до вступу  до технікумів та інститутів. Тому бібліотекарі  проводили пізнавальні вікторини,  конкурси художніх творів , читацькі олімпіади. Ці види і форми бібліотечної  роботи були новими для жителів села Кам’яно-Костувате, але були актуальними і цікавими, тому всім  подобалися..

    В 90-х роках у Кам’яно-Костуватській  сільській  бібліотеці  працювали В.В. Аршакян, І.К. Козакевич, Ю.А. Кравченко. Значну увагу приділяли  нестаціонарному обслуговуванню населення книгою. В цих же рамках було організовано пересувні книжкові виставки  “Мій рідний, калиновий рай”, тематичні перегляди книг, дискусій, бесіди,  бібліотечні огляди, обговорення цікавих публікацій в періодиці.  Всі жителі села були цікаво здивовані  різноманітністю заходів і охоче їх підтримували.

 

    У 2012 році у сільській бібліотеці почала  працювати Лілія Олегівна Силенко, яка намагається  створити зручний  та стабільний графік роботи, щоб якнайкраще обслуговувати що найбільше читачів. Виписує районну газету “Перемога” , “Рідне Прибужжя”, намагається власними силами  поповнювати бібліотечний фонд  за допомогою  спонсорів.

    У середньому сільська бібліотека обслуговує  400 читачів на рік, серед яких 65% дорослого населення , 23% діти, 12% юнацтво та молодь . Фонд становить 8391 примірників друкованої продукції. Книговидача в рік становить 4000 примірників. Розміщується бібліотека за адресою  вул.Жовтнева, 20.  Проводяться цікаві змістовні  заходи: літературні вікторини, пізнавальні ранки для читачів бібліотеки.

   Бібліотека живе, розвивається  із оптимізмом дивиться у майбутнє  і прагне до змін. Адже ці зміни це  перетворення бібліотеки  і в соціальній, культурній, освітній сфері села, підвищення рівня життя селян, який напряму залежить від рівня  поінформованості населення. Робота бібліотеки тісно пов’язана  з соціокультурною  діяльністю інших  партнерських  організацій, з процесами автоматизації, з доступом  до світових ресурсів інформації через мережу Інтернет.

 

Матеріал  підготувала бібліотекар Кам’яно – Костуватської бібліотеки –філії

Л.О. Силенко

 

Документи,  використані для написання історії

Кам’яно-Костуватської бібліотеки-філії:

Братський район [Текст]:// Історія міст і сіл Української РСР : енцикл/ Т.П. Тронько [та ін.]. - К., 1971.-С.256.;

    -      Братська ЦБС  [Текст]// Портрети бібліотек інформаційної доби: довід./Н.Ф. Богза [та ін.].-Миколаїв,2008.-С.79.;

    -  Дідик В. Білий цвіт на калині[Текст]:есе/В.Дідик,С.Фомін.-Первомайськ.- 1994.-38 с.;

 - Спогади жителів села  Лідії Степанівни Степанюк,  Асії Петрівни Білоус;

 - публікації з газет “Перемога”. 1974 р., 1983р.;

 - інвентарні книги.

Хроніка подій Кам’яно-Костуватської бібліотеки-філії:

 

1921 рік – створення хати-читальні;

1932 рік – створення бібліотеки;

1949 рік – перенесення бібліотечного фонду в приміщення контори;

1966 рік – збудовано Будинок культури;

1973 рік – пройшов  районний семінар  бібліотечних працівників;

1978 рік – централізація бібліотеки;

1981-1985рр. – проведення заходів в трудових колективах , на виробничих ділянках;

1991 рік – підготовка абітурієнтів  до вступу бібліотекарем, пересувні книжкові виставки;

2012 рік – бібліотекар Л.О.  Силенко.

 

 

 

      

 

Випадкове зображення

image005.jpg

Опитування

Як часто Ви відвідуєте бібліотеку?

Відео про бібліотеку




Copyright ® 2012; Vyzer O.M.; E-mail: vyzer62@gmail.com