Company Logo

Зараз на сайті

На сайті 60 гостей та немає учасників

Статистика відвідувань

mod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcounter
158
433
1336
10315
284112
192.168.0.146

Соціальні мережі

Share

Іллічівська

ІЛЛІЧІВСЬКА  БІБЛІОТЕКА –ФІЛІЯ.

 

            Село  Іллічівка – хліборобний та тваринницький  край. Тут живуть і працюють віддані своїй справі люди.

    Історія виникнення Іллічівки розпочалася в далекому 1810 році. Саме тоді в наш південний край приїхав Петро Петрович Кондратєв. Царська влада виділила незаселені степи за заслугою перед Вітчизною: воював з турками, відзначився хоробрістю, за це і одержав 400000 десятих землі на півдні  України. В той же час сюди, на наші землі, Кондратєв розпочав переселяти  своїх кріпосних  з далекого села Рижиково Кромського повіту Орловської губернії. Так зародилося село Іванівка (Іллічівка), назване в честь його сина.

    Населення було повністю неосвічене. Тільки більш заможні сім’ї, мали змогу  запрошувати д’яка  з іншого села  (за відповідну плату) навчати дітей грамоти.

    Зрештою в селі була побудована церква і в ній була відкрита двохрічна школа. Вчителював піп і д’якон, а головним предметом був Закон Божий. 

    Після революції  селяни одержали землю, інвентар і почали  об’єднуватися в колгоспи. В 1930 році життя селян трохи покращилося. Розпочалось будівництво. Побудували лікарню, початкову школу. А із спогадів жительки села Іллічівка - в одній із хат  по вулиці Заводській була хата-читальня. Господиня Ганна була освіченою жінкою, мала декілька журналів (брошур), старі газети та книги. Люди збиралися кожного вечора в неї у хаті

( особливо взимку) і вона читала для них. Односельці із задоволенням слухали, а потім  обговорювали прочитане.  Фонд  був близько 10-12 видань.

    В 40-х роках побудували на центральній вулиці сільраду , де і знаходилась бібліотека. Старожили стверджують, що було в бібліотеці багато книг, працювала бібліотекар Марія Багрова. Люди приходили до неї і вона їм також читала, а тим хто умів читати, видавала книги, записуючи все у зошит.

    Через деякий час приміщення  стало не придатне для зберігання книг і Марія Багрова перенесла всю бібліотеку разом із стелажами до себе  додому.

    Житель села Микола Олександрович Матюхін згадує: «Марія Багрова була привітна жінка, радо зустрічала людей, які приходили до неї взяти та почитати книги. А коли дорослі чи діти,  прочитавши книгу, здавали в бібліотеку,  запитувала, про що книга (короткий зміст її).»  Бібліотеку відвідували жителі Іванівки (Іллічівки)  регулярно. Саме ця бібліотека, на той час , була одним із головніших культурних центрів на селі.

    Наприкінці 40-50 років в селі відкрито шкільну бібліотеку, якою користувалися вчителі та школярі.

    Під час Великої Вітчизняної війни  Марія Багрова зберігала бібліотеку в себе дома. Коли закінчилась війна , і наше село стало відновлюватись, усім колгоспом вирішили  відремонтувати хатину по вулиці Набережна та перенести туди  бібліотеку.  І Марія Багрова перейшла в світлу, біленьку хату, де і працювала до 1969 року.

     З 1969 року розпочали будівництво Будинку культури. В приміщеннiклуба  була виділена кімната, де розмістили бібліотеку. На той час Марія Багрова була вже старенькою, але всі книги, весь бібліотечний інвентар  перевезла до Будинку культури. Ще деякий час працювала. На жаль, не було на селі спеціаліста бібліотечної  справи і тому працівники в бібліотеці  дуже часто мінялися. Та жителі  Іллічівки не забували про бібліотеку, читали, відвідували, допомагали в проведенні різноманітних заходів до свят.

    В 70-ті роки бібліотечний фонд поповнювався художньою літературою,  літературою по сільському господарстві  та іншим галузям. Колгосп  кожного року за свої кошти  поповнював бібліотечний фонд.  Працювали  в бібліотеці: Лідія Василівна Шаталова, Наталя Данилівна Чулкова, Галина Федорівна Матюхіна, Надія Миколаївна Сучкова.

    В 1978 році по направленню до бібліотеки прибула молодий спеціаліст з вищою бібліотечною освітою   Т.А.  Поставнюк

    Тетяна Анатоліївна  згадує: «Працювати було легко і цікаво. Читачів було багато, майже кожен житель села був моїм читачем . Разом з робітниками Будинку культури  проводили різноманітні заходи  по знаменним датам. Виставки літератури робила не тільки в бібліотеці , а  на фермах, бригадах. Писала бюлетені, хто скільки надоїв молока і переможців нагороджували піснею, а бюлетені з показниками вивішували  на стенді в червоному куточку  на фермі. Там же робила і виставку книг, проводила огляд сільськогосподарської літератури.  Влітку на полі, де йшли польові роботи,  стояв вагончик. Разом  з культпрацівниками  ходили на поле оформляли інформаційні стенди , також виставку книг, малювали зірочки на автомашинах передовиків» (фото 3). Один раз на тиждень виступали з агітбригадою  на полях. На фермах проводились політінформації, якщо влітку - то прямо на вулиці . Тетяна Анатоліївна  працювала  в Іллічівській бібліотеці  20 років.

    На сьогодні Іллічівська сільська бібліотека – центр інформації, культури та змістовного дозвілля громади села. Сюди приходять учні школи та студенти, щоб написати  реферати та отримати інформацію яка їх цікавить .  На сьогоднішній час в Іллічівській бібліотеці 350 читачів, із них 265 дорослих та 50 дітей. Книговидача на кінець року складала 4500 екземплярів книг, із них 3100 дорослі і  1000 діти.

    Іллічівська  сільська бібліотека-філія продовжує працювати, організовує дозвілля населення. Для ефективної реалізації  основних цілей  та завдань бібліотека тісно співпрацює з сільською школою, сільрадою, дитячим садком та іншими установами. Проводяться різноманітні заходи, конкурси, організовуються виставки.

    Основним завданням є  створення сучасної, привабливої, комфортної бібліотеки для задоволення зростаючих  запитiв різних категорій користувачів. 

Сучасний дизайн, оновлене бібліотечне обладнання зробить бібліотеку місцем змістовного спілкування.З цією метою в  бібліотеці зможуть використовуватись як традиційні, так і інноваційні бібліотечно-бібліографічні ресурси. При впровадженні нетрадиційних ресурсів в роботу бібліотеки значно підвищиться значимість бібліотечної роботи, сформується новий імідж осередка культури на селі.

 

            Матеріал  підготувала  бібліотекар Іллічівської бібліотеки – філії О.М. Бауер

 

Документи,  використані для написання історії

Іллічівської  бібліотеки-філії:

 

  -      Братський район [Текст]:// Історія міст і сіл Української РСР : енцикл/ Т.П. Тронько [та ін.]. - К., 1971.-С.256.;

    -      Братська ЦБС  [Текст]// Портрети бібліотек інформаційної доби: довід./Н.Ф. Богза [та ін.].-Миколаїв,2008.-С.79.;                                                                                        

 - спогади читачів  бібліотеки: М.О.Матюхін, Р.М.Терещенко,Г.В.Артюхова;

 - спогади колишніх бібліотекарів:Т.А. Поставнюк , Л.В.Шаталова ;

  - публікації районної газети «Перемога»;

 -  інвентарні книги за 1991-1994роки.

 

 

 

Хроніка подій Іллічівської бібліотеки-філії:

 

1930рік – відкрито хату-читальню;

1939рік – створено бібліотеку;

1939-1969роки – працювала  бібліотекарем М. Багрова;

1969рік   - переведення бібліотеки до нового приміщення Будинку культури;

1978 рік – працювала  бібліотекарем Т.А. Поставнюк ;

2012 рік- працює  бібліотекарем  О.М. Бауер .

 

 

 

 

                         

                 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

            

 

ІЛЛІЧІВСЬКА  БІБЛІОТЕКА –ФІЛІЯ.

 

            Село  Іллічівка – хліборобний та тваринницький  край. Тут живуть і працюють віддані своїй справі люди.

    Історія виникнення Іллічівки розпочалася в далекому 1810 році. Саме тоді в наш південний край приїхав Петро Петрович Кондратєв. Царська влада виділила незаселені степи за заслугою перед Вітчизною: воював з турками, відзначився хоробрістю, за це і одержав 400000 десятих землі на півдні  України. В той же час сюди, на наші землі, Кондратєв розпочав переселяти  своїх кріпосних  з далекого села Рижиково Кромського повіту Орловської губернії. Так зародилося село Іванівка (Іллічівка), назване в честь його сина.

    Населення було повністю неосвічене. Тільки більш заможні сім’ї, мали змогу  запрошувати д’яка  з іншого села  (за відповідну плату) навчати дітей грамоти.

    Зрештою в селі була побудована церква і в ній була відкрита двохрічна школа. Вчителював піп і д’якон, а головним предметом був Закон Божий. 

    Після революції  селяни одержали землю, інвентар і почали  об’єднуватися в колгоспи. В 1930 році життя селян трохи покращилося. Розпочалось будівництво. Побудували лікарню, початкову школу. А із спогадів жительки села Іллічівка - в одній із хат  по вулиці Заводській була хата-читальня. Господиня Ганна була освіченою жінкою, мала декілька журналів (брошур), старі газети та книги. Люди збиралися кожного вечора в неї у хаті

( особливо взимку) і вона читала для них. Односельці із задоволенням слухали, а потім  обговорювали прочитане.  Фонд  був близько 10-12 видань.

    В 40-х роках побудували на центральній вулиці сільраду , де і знаходилась бібліотека. Старожили стверджують, що було в бібліотеці багато книг, працювала бібліотекар Марія Багрова. Люди приходили до неї і вона їм також читала, а тим хто умів читати, видавала книги, записуючи все у зошит.

    Через деякий час приміщення  стало не придатне для зберігання книг і Марія Багрова перенесла всю бібліотеку разом із стелажами до себе  додому.

    Житель села Микола Олександрович Матюхін згадує: «Марія Багрова була привітна жінка, радо зустрічала людей, які приходили до неї взяти та почитати книги. А коли дорослі чи діти,  прочитавши книгу, здавали в бібліотеку,  запитувала, про що книга (короткий зміст її).»  Бібліотеку відвідували жителі Іванівки (Іллічівки)  регулярно. Саме ця бібліотека, на той час , була одним із головніших культурних центрів на селі.

    Наприкінці 40-50 років в селі відкрито шкільну бібліотеку, якою користувалися вчителі та школярі.

    Під час Великої Вітчизняної війни  Марія Багрова зберігала бібліотеку в себе дома. Коли закінчилась війна , і наше село стало відновлюватись, усім колгоспом вирішили  відремонтувати хатину по вулиці Набережна та перенести туди  бібліотеку.  І Марія Багрова перейшла в світлу, біленьку хату, де і працювала до 1969 року.

     З 1969 року розпочали будівництво Будинку культури. В приміщеннiклуба  була виділена кімната, де розмістили бібліотеку. На той час Марія Багрова була вже старенькою, але всі книги, весь бібліотечний інвентар  перевезла до Будинку культури. Ще деякий час працювала. На жаль, не було на селі спеціаліста бібліотечної  справи і тому працівники в бібліотеці  дуже часто мінялися. Та жителі  Іллічівки не забували про бібліотеку, читали, відвідували, допомагали в проведенні різноманітних заходів до свят.

    В 70-ті роки бібліотечний фонд поповнювався художньою літературою,  літературою по сільському господарстві  та іншим галузям. Колгосп  кожного року за свої кошти  поповнював бібліотечний фонд.  Працювали  в бібліотеці: Лідія Василівна Шаталова, Наталя Данилівна Чулкова, Галина Федорівна Матюхіна, Надія Миколаївна Сучкова.

    В 1978 році по направленню до бібліотеки прибула молодий спеціаліст з вищою бібліотечною освітою   Т.А.  Поставнюк

    Тетяна Анатоліївна  згадує: «Працювати було легко і цікаво. Читачів було багато, майже кожен житель села був моїм читачем . Разом з робітниками Будинку культури  проводили різноманітні заходи  по знаменним датам. Виставки літератури робила не тільки в бібліотеці , а  на фермах, бригадах. Писала бюлетені, хто скільки надоїв молока і переможців нагороджували піснею, а бюлетені з показниками вивішували  на стенді в червоному куточку  на фермі. Там же робила і виставку книг, проводила огляд сільськогосподарської літератури.  Влітку на полі, де йшли польові роботи,  стояв вагончик. Разом  з культпрацівниками  ходили на поле оформляли інформаційні стенди , також виставку книг, малювали зірочки на автомашинах передовиків» (фото 3). Один раз на тиждень виступали з агітбригадою  на полях. На фермах проводились політінформації, якщо влітку - то прямо на вулиці . Тетяна Анатоліївна  працювала  в Іллічівській бібліотеці  20 років.

    На сьогодні Іллічівська сільська бібліотека – центр інформації, культури та змістовного дозвілля громади села. Сюди приходять учні школи та студенти, щоб написати  реферати та отримати інформацію яка їх цікавить .  На сьогоднішній час в Іллічівській бібліотеці 350 читачів, із них 265 дорослих та 50 дітей. Книговидача на кінець року складала 4500 екземплярів книг, із них 3100 дорослі і  1000 діти.

    Іллічівська  сільська бібліотека-філія продовжує працювати, організовує дозвілля населення. Для ефективної реалізації  основних цілей  та завдань бібліотека тісно співпрацює з сільською школою, сільрадою, дитячим садком та іншими установами. Проводяться різноманітні заходи, конкурси, організовуються виставки.

    Основним завданням є  створення сучасної, привабливої, комфортної бібліотеки для задоволення зростаючих  запитiв різних категорій користувачів. 

Сучасний дизайн, оновлене бібліотечне обладнання зробить бібліотеку місцем змістовного спілкування.З цією метою в  бібліотеці зможуть використовуватись як традиційні, так і інноваційні бібліотечно-бібліографічні ресурси. При впровадженні нетрадиційних ресурсів в роботу бібліотеки значно підвищиться значимість бібліотечної роботи, сформується новий імідж осередка культури на селі.

 

            Матеріал  підготувала  бібліотекар Іллічівської бібліотеки – філії О.М. Бауер

 

Документи,  використані для написання історії

Іллічівської  бібліотеки-філії:

 

  -      Братський район [Текст]:// Історія міст і сіл Української РСР : енцикл/ Т.П. Тронько [та ін.]. - К., 1971.-С.256.;

    -      Братська ЦБС  [Текст]// Портрети бібліотек інформаційної доби: довід./Н.Ф. Богза [та ін.].-Миколаїв,2008.-С.79.;                                                                                        

 - спогади читачів  бібліотеки: М.О.Матюхін, Р.М.Терещенко,Г.В.Артюхова;

 - спогади колишніх бібліотекарів:Т.А. Поставнюк , Л.В.Шаталова ;

  - публікації районної газети «Перемога»;

 -  інвентарні книги за 1991-1994роки.

 

 

 

Хроніка подій Іллічівської бібліотеки-філії:

 

1930рік – відкрито хату-читальню;

1939рік – створено бібліотеку;

1939-1969роки – працювала  бібліотекарем М. Багрова;

1969рік   - переведення бібліотеки до нового приміщення Будинку культури;

1978 рік – працювала  бібліотекарем Т.А. Поставнюк ;

2012 рік- працює  бібліотекарем  О.М. Бауер .

 

 

 

 

                         

                 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

            

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Випадкове зображення

image005.jpg

Опитування

Як часто Ви відвідуєте бібліотеку?

Відео про бібліотеку




Copyright ® 2012; Vyzer O.M.; E-mail: vyzer62@gmail.com