Company Logo

Зараз на сайті

На сайті 128 гостей та немає учасників

Статистика відвідувань

mod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcounter
150
375
895
9874
283671
192.168.0.146

Соціальні мережі

Share

Ганнівська бібліотека -філія

ГАННІВСЬКА БІБЛІОТЕКА-ФІЛІЯ

 Село Ганнівка – поселення давнє. Його, як зимівник для охорони південних кордонів Росії, заснували запорожці у першій половині 18 ст.

 На південно-східній околиці села знайдено залишки поселення та кам’яні знаряддя праці доби пізньої бронзи (кінець ІІ тисячоліття до н.е.). Воно розташоване правильними вулицями по обох берегах річки Мазниці. За місцевою легендою поселення засноване Ганною Безродньою. Гортаючи сторінки церковної книги “Метрична книга Бобринецького повіту поміщицького містечка Ганнівки Успенської церкви… за 1851 рік”, яка знаходиться в Кіровоградському державному архіві, зустрічаєм прізвища Бабенко, Безверхий, Бурдига, Варяниця, Галущенко, Іванченко, Карманий, Карпов, Красножон, Петренко, Случинський, Соянцев, Чалаван, Швед.

 За даними Всеросійського сільськогосподарського перепису 1916 року: в містечку Ганнівка – 202 господарства, населення 1008 душ. Тут розташована економія спадкоємців купця Наума Микитовича Козьми. В Ганнівці проживав радник Олександр Кіндратович Козьма, який володів 517 десятинами землі.

 Свою неповторну красу залишило село і по нині. Тут живуть працьовиті, привітні, доброзичливі люди. Дітки сумлінно відвідують дитячий садок, а потім продовжують свою освіту в Ганнівській ЗОШ І-ІІІступеня. Окрасою села є сільська бібліотека, яку з великим задоволенням відвідують і дорослі, і діти. На даний час налічується 300 користувачів бібліотеки, з них 70 чол. діти.

А розпочиналася історія бібліотеки нашого села із хати-читальні. ЇЇ було створено в 1921 році з ініціативи активістів села, молоді. Колгоспники і механізатори збиралися, щоб заслухати лектора про політичні новини в державі, почитати газети та книги і просто поспілкуватися.

В 1924 році в селі було створено сільбуд, в якому молодь займалася художньою самодіяльністю, тут розміщувалася бібліотека. Сільбуд став першим осередком культури на селі.

З матеріалів місцевого краєзнавця М.М. Радкевича, в 30- х роках молодь випускала стінгазети, писали від руки листівки, проводилися голосні читки. За ініціативи комсомольців села було передплачено газети та журнали. Активісти села збирали книги по домівках односельців та зносили до бібліотеки. Завдяки цьому фонд становив близько 100 книг.

В період з 1941 по 1945 роки бібліотека не функціонувала. Після війни відродилося культурне життя на селі.

 В 1947 році в селі відкрили бібліотеку. Вона знаходилась в приміщенні сільської ради. Біля бібліотеки знаходився Парк Слави з братською могилою воїнів-визволителів Великої Вітчизняної війни 1941-1945рр. Завідувала Ганнівською сільською бібліотекою Феодосія Марківна Слющенко.

 Слід відмітити , що при бібліотеці була зала з необхідним обладнанням: столи, лавки, стенди, плакати, тут можна було самостійно готуватися до уроків, використовувати літературу та одержувати консультації бібліотекаря та вчителів.

 Ветеран праці Петро Андрійович Галеба згадує: “Закінчивши в 1950 році Єлизаветівську початкову школу, я продовжував навчання в п’ятому класі Ганнівської десятирічної школи. За вказівкою та порадою класного керівника, вчителів-предметників ми відвідували сільську бібліотеку. Мали змогу брати підручники, твори українських та російських класиків, займались самопідготовкою та одержували консультації бібліотекаря. Ставши дорослим П.А. Галеба, найактивніший читач Ганнівської бібліотеки.

 Феодосія Марківна в бібліотеці та читальному залі упорядковувала стенди, виставки книг, творів, газет, листівок, блискавок. Крім видачі та обліку книжок, газет в бібліотеці, вона відвідувала читачів вдома та обмінювала книги по замовленню”.

Феодосія Марківна Слющенко працювала в сільській бібліотеці більше 30 років.

В 60-х роках активно пропагують літературу сільськогосподарського призначення. В 1967 році проходив обласний конкурс на кращу бібліотеку по пропаганді сільськогосподарської літератури. В зв’язку з цим, Феодосія Марківна проводила читацькі конференції, тематичні вечори, бібліографічні огляди. За допомогою колгоспу поповнювався фонд бібліотеки сільськогосподарською літературою. Утворилися сектори по пропаганді сільськогосподарської літератури, що слугувало зміцненню зв’язку між бібліотекою і виробництвом. Оформлювались бібліотечні плакати, рекомендовані списки літератури. Масові заходи проводились безпосередньо на виробничих ділянках. Залучались до бібліотеки нові читачі , в той же час кожен спеціаліст мав змогу одержати книгу за своїм фахом, так як масові заходи проводились тільки для певної групи читачів. Є кутки передового досвіду, організовані за рекомендацією районної бібліотеки. За статистичними даними книжковий фонд Ганнівської сільської бібліотеки на 1968рік становив - 10698 книг, книговидача – 10538, в т.ч. сільськогосподарської літератури 780 екз. Якісний склад читачів становив: організатори та спеціалісти сільського господарства – 11чол, механізатори – 70 чол, тваринники – 29, інші працівники с/г – 311 чол.

 Велика увага приділялась краєзнавству. В краєзнавчих кутках знайомили з давнім минулим краю, з життям своїх знаменитих земляків, з досягненнями району і села. Під час районних семінарів, на яких проводились практичні заняття по створенню картотеки професій та читацьких інтересів, велику увагу приділяли індивідуальній роботі з читачами. В 1969 році було організовано взаємоперевірку бібліотек відмінної роботи і які намагаються бути відмінними. В ці дні читачів обслуговують громадські заступники, яких має кожна сільська бібліотека. Першочерговим завданням було не лише залучити до читання спеціаліста або передовика сільського господарства , а й заохочення його до пропаганди книги.

 Велику допомогу в роботі надають спеціалісти сільського господарства, агроном допомогає у вилученні застарілої сільськогосподарської літератури.

 В 70-х роках Феодосія Марківна оформлювала на току і в агітвагончиках книжкові виставки, календарі трудової слави. Ведеться робота по патріотичному і інтернаціональному вихованню селян. Шириться змагання бібліотек за відмінну працю, яка є однією з форм активізації роботи, підвищення їх ролі в житті трудящих, як духовних центрів. Прагнучи донести матеріали з’їздів і постанов до кожного колгоспника, регулярно проводяться в червоних кутках молочнотоварних ферм та агітмайданчиках голосні читки, бесіди, лекції, політінформації, огляди літератури. Феодосія Марківна, як агітатор, на польових станах випускає сатиричні листки, бюлетені соціалістичного змагання, слідкує, щоб на дошках показників визначалися передовики сівби. За це неодноразово нагороджувалася сільською радою та районною радою народних депутатів грамотами та подяками. В 1978 році бібліотеку перенесено до нового приміщення в Будинку культури. І саме тоді вона влилась до централізованої бібліотечної системи.

 В 1982 році було запроваджено відкритий доступ до книг та газетно-журнальних фондів, упорядковувалися полиці з планами читань, тематичні стелажі, проводилися відкриті перегляди видань, місячники книги тієї чи іншої союзних республік (Наприклад: “Тижні Грузії, “День Росії”), а також дням, декадам, інформаціям, виданням для відповідних груп читачів. За виставленими творами літераторів різних націй, народностей регулярно проводяться бібліографічні огляди, бесіди, тематичні перегляди, колективні читання, вечори вшанування передовиків виробництва, дні землероба, тваринника.

 Щопонеділка бібліотекар йде на твариницькі ферми, польові стани, де проводяться бесіди, політ читання, бібліографічні огляди, організовує обмін літератури. Кожної п’ятниці обслуговує пункти видачі, де немає стаціонарної бібілотеки. Регулярно роз’яснюють у виробничих колективах документи Пленумів. Закінчується зустріч ознайомленням з новинками літератури, з планами читання для окремих груп книголюбів. Саме тоді працювали Світлана Іванівна Любінська та Олена Михайлівна Бурдига. Випускають листівки “Календарі трудової слави”, інформаційні повідомлення “Хто сьогодні попереду”.

 На початку 90-х років до бібліотеки прийшли працювати Людмила Іванівна Немченко. Вона організовує нестаціонарний пункт в с.Дарниця і налагоджує його роботу.Саме в цей час відбувається поповнення бібліотечного фонду творами зарубіжних та українських авторів, що істотно змінило читацькі інтереси користувачів. З 2003р в Ганнівській с/б працює Наталія Саввівна Григоренко.

 В наш час бібліотека – центр сімейного дозвілля. Головною місією вбачається забезпечення збереження традицій сімейного читання, як духовного потенціалу відродження особистості, забезпеченні вільного доступу користувачів до інформації, задоволення їх духовних, культурних, освітніх потреб.

 Щоб популяризувати роботу бібілотеки разом із школою, сільською радою, спонсорами проводимо різні масові заходи, а саме :

- -виставки народних умільців

-конкурси декоративно-прикладного мистецтва “Руками наших читачів”, дні села, зустрічі з ветеранами. В бібліотеці створений дитячий клуб “Веселка”. Разом проводимо різні конкурси, вікторини, ігри, літературні посиденьки

Неодноразово бібліотекар приймала участь в районних та обласних конкурсах і завойовували призові місця. Наприклад 2-ге місце на обласному конкурсі молодіжної акції “Ми памятаємо” (2010р), “Найкращий читач-2011р”. Щоб покращити матеріально-технічну базу бібліотеки , збільшити фонд бібліотекар приймала участь у конкурсі проектів ”Співпраця бібліотек з місцевим громадами “ за Програмою “Бібліоміст (2012)”. У вересні 2011р. в Миколаєві бібліотекар була учасником Форуму бібліотечних працівників області.

 Робота бібліотеки направлена на задоволення інтересів своїх користувачів.В майбутньому бібліотека – Інтернет-центр, де читачі зможуть відпочивати, спілкуватися з однодумцями з усього світу.

 

Матеріал підготувала бібліотекар Ганнівської бібліотеки – філії Н.С. Григоренко.

 

 

Документи , використані для написання історії Ганнівської бібліотеки-філії:

 

 - Братський район [Текст]:// Історія міст і сіл Української РСР : енцикл/ Т.П. Тронько [та ін.]. - К., 1971.-С.256.;

 - Братська ЦБС [Текст]// Портрети бібліотек інформаційної доби: довід./Н.Ф. Богза [та ін.].-Миколаїв,2008.-С.79.;

 - плани;

 - звіти;

 - статути;

 - положення;

 - архіви;

 - протоколи нарад;

 - накази по ЦБС;

 - фотоальбоми;

 - портфоліо;

 - методичні та аналітичні матеріали;

 - довідки про виїзди;

 - книги сумарного обліку ;

 - спогади працівників і читачів бібліотеки;

 - публікації в ЗМІ.

 

Хроніка подій Ганнівської бібліотеки-філії :

 

1921р.- створення хати-читальні;

1924р.- відкриття сільбуду;

1947р.- відкриття бібліотеки в приміщенні сільської ради;

1969р.- взаємоперевірка бібліотек;

1978р.- переведення бібліотеки в нове приміщення будинку культури;

1978р.- ввійшла до ценралізованої бібліотечної системи;

1982р.- запроваджено відкритий доступ до фонду;

1982р.- бібліотекарем працювала С.І.Любінська ;

1986р.- бібліотекарем працювала О.М.Бурдига ;

1991р.- бібліотекарем працювала Л.І.Немченко ;

2003р.- бібліотекарем працює Н.С.Григоренко .

2011р.- участь у форумі соціального партнерства у м. Миколаєві.

Випадкове зображення

image025.jpg

Опитування

Як часто Ви відвідуєте бібліотеку?

Відео про бібліотеку




Copyright ® 2012; Vyzer O.M.; E-mail: vyzer62@gmail.com